Як блискавка твій хижий, хтивий погляд
На мене, Ольга, швидко спрацював
І щоб завдать у відповідь удару
Тебе обняв і міцно цілував...
Ти не пручалася і лиш відвівши погляд
На чоловіка, поряд до стояв
Прошепотіла глянувши у вічі:
"Я хочу, щоб ти мене зараз взяв"
Я буду тобі лялькою, як схочеш
А хочеш можеш кинути мене
От тільки знай, хоч як ти не старайся
Але кохання так і не мине.
Ти будешь пам"ятати мою вроду
І мій вогонь, що бавив нас вночі
Вуста солодкі, перси войовничі
Ти кажешь: "мене хочеш"? помовчи
Як хочеш, бери мовчки, не спитавши
Слова не варті ніц мого часу
Зови мене хоч "шльонда" хоч ПРИНЦЕСА
Це не зруйнує внутрішню красу.
Хоч сплю з тобою, та до віку вірна
Я чоловіку, що зі мною шлюб
Узяв колись і я його Принцеса
У Горі й Радості, із ним усе стерплю.
