|
Коли так тяжко на душі,
і серце камнем тіло тисне.
Так хочеться,побути в тишині,
й зануритись в думки-і як найшвидше.
Як мандрівник,мандруючи в думках,
долати всі,життєві перешкоди.
Прокласти думкою,майбутній шлях,
в душі позначити,маршрути і заплановані дороги.
Усі дороги,та усі шляхи,
що хочу,чи повинен подолати.
Тому і прошу,допомоги в тишини,
а серце прошу -підтримати і підказати.
І тиша,що панує,в кімнаті і душі,
як поводир,показує мені дорогу.
Показує куди і,що робити у житті,
і як з життям,потрібно крокувати в ногу.
А ще,не відчуваю,як в сон занурююся,я-
тільки тепло,від ковдри зігріває.
В думках і тілі,панує теплота,
а тіло і душа розслаблюється-відпочиває.
Ця ніжна тиша,помічниця є,моя,
нераз від "вибуху",урятувала серце й душу.
Показувала на помилки,штовхаючи в нове життя,
наче мале дитя-тиша веде мене,за руку.
ID:
857321
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 08.12.2019 17:24:40
© дата внесення змiн: 08.12.2019 17:27:22
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
