І знову ніч вітрами чеше хмари,
Кометами летять із неба сни,
Дивлюся у вікно на жовті фари,
Завмерла, мов торшер біля стіни.
Свічуся за фіранкою в надіях,
Що хтось мене побачить і прийде,
Розтопить сніг на серці і на віях,
Мене в стіни холодної вкраде.
То ніч, то день, зів'яли квіти в вазі,
Розтала грудка цукру в молоці,
Я вже не знаю, де я: в Ніцці? в Празі?
Чи посмішка, чи сльози на лиці...
Душа пропахла димом від сигари,
В текілі відмокають мої сни,
Дивлюся, як тьмяніють жовті фари,
Завмерла, мов торшер біля стіни...
***
