Я закоханий у твої вулиці, У ці перетини свідомості й розуму І в людей, що так швидко забулися. Коли ти поряд, не хочу до космосу Зачарований твоїм обличчям, Що на стінах, у віршах й в папері. Кожен день тут, неначе сторіччя. Твої тіні всміхнулись химері. В тобі завжди запах осені. Іду босим старими стежками, Які знову росою зрошені. Всі непрохані стежать за нами. Чом же твоє серце поранене? Закривай усі свої брами. І сьогодні, любий, ховай мене, Сонні леви блукають дворами. 18.10.19 ©Стася (Максим Стаськів) (Maksym Staskiv)
ID: 855615 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 23.11.2019 10:05:16 © дата внесення змiн: 23.11.2019 10:05:16 автор: Моряк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie