Поверніть ви мене у те літо,
Де кохання цвіте волошково,
Хочу душу свою я зігріти,
Добрим, ніжним і лагідним словом.
Хочу зорі знімати я з неба,
І коханій своі дарувати,
Мені більшого щастя не треба,
Як у юності ніжно кохати.
З уст п"янких пить цілунки медові,
Щоб від щастя серденько заграло,
Відчувати любов в кожнім слові,
Щоб від радості серце співало.
Дарувати троянди коханій,
Серенади співать на коліні,
Щоб співала душа з солов"ями,
І лилася із серденька пісня.
Поверніть ви мене у те літо,
Де нема ні журби, а ні болю,
Де кохання нам сонечком світить,
Де були ми щасливі з тобою.
Я хвалитиму Бога на небі,
Що в житті ми зустрілись з тобою,
Мені більшого щастя не треба,
Тільки б бути у парі з тобою.
