І поЩастило нам з тобою
Зустрітися осінньою порою.
Щастя те одне на двох.
А, що на трьох
Поділити не можна?
Буде історія тривожна?
Та щастя те і ділиться,
І множиться,
І додається,
І віднімається.
Воно ж не константою
Називається.
Не стала то величина -
Щастя.
Багато його нігде
Не буває.
Тож, можна і на трьох
Поділити.
Ми ж уміємо пити.
" Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!
Вдаримо ж об землю лихом-журбою,
Щоб стало всім веселіше,
Вип"єм за щастя, вип"єм за долю,
Вип"єм за все, що миліше!"
