Такий осінній натюрморт - не всі ще листячко опали,
Бо плаче Осінь ще рожевими сльозами...
Йде дощ дрібний , а сонечка не видно,
Гуляти в час такий не сумно , не огидно ...
Бо тепло на душі в жовто-горячих фарбах
Тримати думки дурні у мозку нам не варто.
Бо Літо робиш сам, коли чистий душею.
Бо між добром та злом, буде завжди межею
Уміння світ вдихати в осінніх добрих фарбах.
Ти сам собі художник, той що існує в піснях , в барвах...
Бо навіть якщо дощ та сонечка не видно.
Гуляти в час такий не сумно , не огидно...
Успіхів Вам.
