Осіннє щастя--скромне та покірне,
У павутинні зміряних доріг.
За все сповна заплачено комірним,
І човен щогли зігнуті зберіг.
Осіннє щастя-- тихе та тверезе,
Усього встигло розпізнати суть,
І виболіли, зблякли антитези,
Дні котяться за днями, наче ртуть.
Осіннє щастя, мудро-ваговите,--
Розкошування спізнаним життям.
Всі горизонти начебто відкриті--
Незвичності спиняє відчуття.
Дуже гарно... про "мудро - ваговите", бо... пройшовши всі життєві випробування, в осінньому щасті наступає період затишку і спокою, розуміння з одного погляду
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Осіннє щастя--скромне та покірне,
У павутинні зміряних доріг.
За все сповна заплачено комірним,
І човен щогли зігнуті зберіг. Чудово про вагомість життєвої зрілості!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не звертайте уваги на недобрі коментарі,дорога Валечко! Інколи люди тебе
не розуміють.Гарно і впевнено ідемо в майбуття Радіти будемо життю Мати будемо і
ніжні почуття Ми здайдемо дарувати кому
Гарний і теплий твір! Добра Вам і натхнення, щастя і радощів
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Краса осінніх душевних почуттів! 
