Мої думки із осінню кружляють,
Поринули у казковий сад.
Слова любові промовляють,
Лунають співом серенад.
А ти врятуй мене від дум осінніх,
Від цих стривожених ночей.
Звабливих сутінків вечірніх,
В яких чарує співом Орфей.
Збережи світло нашої любові,
Що так променисто осяює шлях.
Лелій стежки наші шовкові,
Що летять у мрію на кораблях.
Будь завжди у моїм серці,
Гори, пломеній, як небесні зорі.
Наведи красу в люстерці,
Кохай мене у безмежному морі.
