Рано чи пізно повернешся...,
Торкнешся серденьком душі...
І потім лИше посмієшся,
Що так піти ти поспішив...
У свОї крильця ніжності знов загорнеш мене...
Я розквіту, неначе квіточка зів’яла...
Віддам тобі усе тепло і мрії всі,
Що доля все ж таки з тобою нам зіткала...
І нехай все було те лиш словами...
І значення не має вже давно...,
Та, душу вивертаючи... (між нами...):
Кохання не показують в кіно...
А ти ... Снитись примудряєшся і досі...,
І дарма, що розділяє доля нас...,
Динаміка життя усе ж у русі...,
І ще надійде наш з тобою час...
Ти тільки пам’ятай: про тебе всі думки...,
Нехай і розійшлися в часі кораблі...
Забутися не можу (на превеликий жаль):
Бо ти – кохання крила, мій сенс, моя печаль...
