Ти думаєш, що я того не знала,
Як бути без улюблених очей.
Якби ти знав, як сильно я скучала
Посеред чорних дощових ночей!..
Ти б, може, не чекав і не барився,
Ти птахом би до мене прилетів,
Якби ти знав, що лиш тобі світився
Вогонь душі моєї посеред світів!..
Ідуть дощі. Вже літо незабаром...
А ми з тобою - далі всіх планет:
Моя горить негаснучим стожаром,
Твоя ж - то недосяжний силует.
А дощ іде. Весна так лиє сльози
По тому, що вже більше не вернеш,
Бо після літа - осінь і морози.
Й весна прийде. А ти вже не прийдеш.
V.2019
