Кара за гріхи...Вона -
невідворотна...
Степ…Морозець…Мій „Выхлоп” в порядку…
Цей не схибить… Ціль знайде… Проб’є…
У чеченця забрала… На згадку,-
Кулю в голову… Ви́на вже п’є
Десь в дорозі до "раю чи аду",-
Хай їх Бог розбирається з ним…
Мені ж виродку дати б лиш раду,-
За гріхи поквитатися з ним…
Що їм треба було,- цим хорошим,
Котрих вождь на відмерщину гнав,-
Мали шахти, роботу та гроші,
Тепло в домі і всі з наших прав…
Та не стала для них Україна
В поколіннях,- ким бути могла,-
Хоч пригріла- мов матінка сина,
Все що треба Донбасу дала…
"Козырились…Донбасс,- это круто...
На колени не встанет Донбасс"...
Замість посмішок,- шкірились люто,
А тепер - нашу землю від нас
Вже намірились нагло забрати…
Ні, панове,- цьому не бувать…
Ось і мій,- скамуфляжені шати…
Руки в крові… І,- мать - перемать!..
Думав - житимеш вічно, місити
хліб на крові,- як скрізь, де ви є?...
Біль, Андрійку,- нам жити б та жити,-
Як без тебе!.. А цей ще жиє!!.
"Заробітки"... Одержуй, дружище…
Що нам шолом,- для кулі,- ніщо!..
Постріл… Ворон і пси…Вітер свище,
Наліта на дірявий горщок...
