Між нами зникає стара невідомість.
Крокую назустріч тобі у пітьмі;
На жаль, ще не бачу твій погляд, натомість
Давно відчуваю тебе в цій юрмі.
Між нами руйнуються призми ілюзій,
Хоча ще не бачу всю шорсткість душі,
Крізь безліч людських емоційних дифузій
Торую свій шлях у безмежній глуші.
Між нами здіймається полум’я долі,
Мов зорі гаряче та трішки слабке,
Зсередини так зігріває поволі;
Тяжіння до тебе нестерпно п’янке.
Між нами – сто кроків, о душе утішна,
Наосліп шукав тебе безліч ночей,
Між нами – п’ять метрів, крокую неспішно,
Так солодко манить твій вогник очей.
Між нами – два кроки, і ти майже поряд,
Два кроки – і будемо разом навік,
Між нами – лиш дотик і пристрасний погляд,
Цілунок – і губи торкнулись повік.
2016
Гарно! 
