Ти бачив мене різною…
Нестерпною і капризною.
Сміливою і щасливою.
Наляканою, вразливою…
Ти кохав мене саме такою.
Часом розумною,
а часом дурною.
Мудрою, веселою або ще хтозна-якою…
Прискіпливою. Смішною.
Замріяною…Мінорною.
Неврівноваженою дурепою повною
(але точно беззлобною).
Безкомпромісною. Рішучою.
Часом злегка стервозною.
Приязно-чарівною,
Жорстоко-холодною.
Загадковою.
Простодушною.
Раптовою.
Навчилася так багато з тобою я…
Завдяки тобі я стала такою:
Собою. Щасливою…
Тією, хто безстрашно танцює над прірвою…
(Альона Хомко, 2018)
