Слова Є. Долматовського,
Музика М. Фрадкіна,
Вільний переклад І. Радохліба.
В День визволення України...
Ой, Дніпро, Дніпро… Лози… Пагорби…
Слались долі тут поколінь…
За могуть твою,- в віках честь тобі,-
Та накрила честь хижа тінь…
Над Дніпром гримить...То війни громи,-
Батьківщина ж бо в нас одна…
В тих боях страшних чашу горя ми
Усю випили геть до дна…
Дніпро кров’ю сплив…Сиротою став,-
Покотилася вглиб гроза…
Він бив ворога, він синів чекав,-
І вода його – мов сльоза…
Вороги його з глибин воду п’ють,-
В горлі кісткою їм вода,-
Повернулись ми…Накопили лють,-
Рать загарбника жде біда…
Знову бій гримить, волі крицею
Дніпро рать чужу побива…
Руки воїнів - блискавицею,-
Ріка вічності,- ти жива!..
Оригінал.
Песня о Днепре…
У прибрежных лоз, у высоких круч
И любили мы и росли.
Ой, Днепро, Днепро, ты широк, могуч,
Над тобой летят журавли.
Ты увидел бой, Днепр-отец река,
Мы в атаку шли под горой.
Кто погиб за Днепр, будет жить века,
Коль сражался он как герой.
Враг напал на нас, мы с Днепра ушли.
Смертный бой гремел, как гроза.
Ой, Днепро, Днепро, ты течешь вдали,
И волна твоя как слеза.
Из твоих стремнин ворог воду пьет,
Захлебнется он той водой.
Славный день настал, мы идем вперед
И увидимся вновь с тобой.
Кровь фашистских псов пусть рекой течет,
Враг советский край не возьмет.
Как весенний Днепр, всех врагов сметет
Наша армия, наш народ.
Читав декілька перекладів на українську...
Точні... Дослівні...Та нема України, її духу...
Гарна пісня, Яноше! В студентські роки виконували ансамблем "Колос"ЇЇЇ Я був четивртою скрипкою... Але ж при форсуванні Дніпра поклали 800000. Отака ціна нашого Дніправ