Спить земля -
Вона хмарин серпанком вкрита вся
як немовля...
Впав за борт
Тягар минулого життя, і зло
тепер за склом!..
Безмовність віддаляє від всього,
У простір зве, в якому ти ізгой...
Крізь туман
Ген в інші прагнемо втекти світи
від сум'яття...
Зникло все,
І від любові до земних осель
Удаль несе!..
Є точка неповернення із мрій -
Дістатись світла тайної зорі…
Мрія пливе,
Тайна живе
В променях Сяйва (Сонця), вдаль простертих...
Мрій океан
Мов талісман,
Де все неземне стає безсмертним...
Може, ми
Наївні, й долі іншої орбіт
нам не знайти...
Може, ми
Маршрут приречені шукать туди,
Де час застиг!..
Є точка неповернення із мрій
Нарешті ми пройти її змогли...
Мрія пливе,
Тайна живе
В променях Сяйва (Сонця), вдаль простертих...
Мрій океан
Мов талісман,
Де все неземне стає / безсмертним!
Невідпорно нас манить зоря -
Променіють світлом тим моря;
Доля є, й не полишаєш ти
Відчайдушних спроб її знайти!..
Проти нас минулого віки,
Йти у безвість – вибір нелегкий,
Най безодня світло глине знов -
Мрія зве, і ти летиш на зо-ооо-ов!
Мрія пливе,
Тайна живе
В променях Сяйва (Сонця), вдаль простертих...
Мрій океан
Мов талісман,
Де все неземне стає безсмертним...
Мрія пливе
Тайна / живе
В променях Сяйва (Сонця), вдаль простертих...
Мрій океан
Мов / талісман,
Де /все незе мне стає без/смерт/ним!!!
Є точка неповернення із мрій...
