Стільки сонячних днів попереду!
Стільки радісних злив!
Так хочеться
Бігти, руки розвівши, берегом,
Усміхатись містам й околицям.
Хочу радість хапати жменями,
Зберігати нейронами, м*язами.
А усе, що стирає й жме мене
Я скидатиму геть одразу.
В кожнім світлі – барвисті промені,
В кожнім дні є
краплинки радості.
Їх ловлю і життя наповнюю -
Хочу безліч зібрати до старості,
Прохолодою дихати у лісах
І провулками міст ходити…
Бачиш щастя, воно причаїлося
У найменших куточках світу.