За вікном барабанять дощі. (переклад з: Інна Рубан-Оленіч)
За вікном барабанять дощі,
Краплі мокрі їх холодом дихають,
Розпливаються вікна в сльозі,
Тільки люди їх стогін не слухають.
Справ у них від зорі до зорі,
У роботі завжди всі, в турботах,
І про, що їм вже не зрозуміть,
Свої вітер сюїти виводить.
А я хочу простого тепла,
Розуміла душа душу, щоби,
Жити, щоб без брехні і без зла,
Тільки мало в житті цього всього.
Хочу щастя я і почуттів,
Щоб могла до знемоги кохатись,
Щоб відчути в своєму житті,
Смак взаємності й також поваги.
Диво хочу відчути в собі,
Його потім долонями гладити,
І за ручки з Коханим вести,
Як він ніжками тупа радіти.
Милуватись, як зубки ростуть,
Як слова не завжди вимовляються,
Лікувать від нежданих простуд,
І як друзі в "новому житті" зустрічаються.
Щоб здоров'я міцнішим було,
І у рідних, і в близьких у всіх...
Щоб везіння в наш дім вже прийшло ,
І лунав тільки радісний сміх.
Поки, що край віконця я мрію,
І дивлюся, як дощик іде,
Я на щастя все мовчки чекаю,
Скоро вірю до мене прийде.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790634
