Русалонька вже не співає
Русалонька тепер німа
Голубого хвоста немає
І кровоточить нога.
Колись ти любила море,
А тепер тільки ґрунт і піски...
Як ти вмієш сміятись,
Ступаючи на кістки?
Твій світ - це синій метелик,
Твій світ - це голос морів.
Як ти бачиш в калюжі
Дельфінів і риб неземних?
Смерть - це не смерть зовсім
І не солона сіль.
Піною в морі лишились
Тиха любов і біль.