Рідне моє село, пам'ятаю тебе,
Пам'ятаю свій перший поцілунок,
Пам'ятаю я гарним і веселим себе,
Пам'ятаю свій перший подарунок.
Село, тебе не описати словами
Разом з тобою провів все своє дитинство-
Бігав полем, бігав ланами, і
Це все описую я дуже стисло.
Але взяти вже старші роки
Де бігав не полем і не ланами,
Де бігали по них малюки,
А я бігав за дівками.
Тоді не хотілось їхати в люди,
Не хотілось покидати друзів,́́́ родину.́
Говорив: що мене вже тут не буде.
Запам'ятали мене і як сина, і як людину.
Все-таки приїхав я в село,
Але не було нікого, ні друзів, ні родини.
Глибокою тишою мело,
Говорили мені: колись воно загине.́
