Все, що маю в душі, все, чим серце багате,
Я тобі принесу і до ніг покладу.
Моїх дум пелену, мої радощі й втрати
І тебе від біди відведу.
В очі гляну твої, як у небо зористе.
Рву струну за струною, а пісні нема.
Покотилося долі сльозами намисто,-
Інший, люба, тебе обійма.
Все по-божому є: горе ходить за щастям,
Квітка в полі цвіте, при дорозі бур`ян.
Де ж те місце моє серед кривди й напасті,
Чи в очах розійшлось, мов туман?
Я не хочу тобі, тії долі бажати,-
Знову квітку шукаю, по полю бреду.
Все, що маю в душі, все, чим серце багате,
Я тобі принесу і до ніг покладу.