у напівдрімоті подивлюсь на небо
зачеплюсь повікою за гострий місяць
пошматую очі
пошматую зір
забризкаю кров'ю втомлену клавіатуру
відвернусь від пазурів жадібних багатоповерхівок
утікати в долини своїх оповідей
що охочі схопити за волосся
затягти у лещата
зажувати поміж стосів слів
речень
сторінок
й не відпускати зі своїх кривавих
реалій
руки рвуть одежу
руки дряпають шию
руки лізуть у ніздрі
тягнуться із занишпорених сторінок
з мерехтливих екранів наляканих віршів
що заляпані місячним сяйвом і моїм недосипом
я вириваюсь
але
руки
руки
руки
затягують назад
стискаюсь
нутрощі вдавлюю усередину
думки по кишенях
коліна до грудей
голову униз
руки по боках
я обертаюсь маленькою крапкою
наприкінці цього непотребу.
