Вночі упав на землю сніг раптово
Й навколо стало дивно і казково.
Покрила пухом всі дерева й трави
Пані- зима морозна, не лукава.
Серед квіток лишились хризантеми.
Яка чудова для художника ця тема! -
На білім покривалі мерзлі квіти,
Мов виклик смерті та бажання жити.
Байдужий сніг пелюстки відбиває,
Холодний вітер ловить їх й кружляє.
Та квіти, наче душі відчайдушні,
Незламно тріпотять укупі дружній.
За що їх так жорстоко і навіщо?
Не відцвіли ж іще, а сніговиця нищить.
Ще не закінчена із осінню розмова,
А вже січе байдужа крижана полова.
Як до тендітних жалю не відчути?
Чи до безстрашних? Зразу й не збагнути.
Приходить віра в чисте і прекрасне,
Що взавтра буде теплим день і ясним,
Щоб з хризантем упали білі шалі.
Враз оживуть вони покірні і зів'ялі.
Продовжиться життя своя принада
В природній нерозважній серенаді.
Цікава тема і дуже вдало передана 
Щиро дякую за гарний відгук! 
