Як юрист і внук дантиста, Валодєнька матюкався багато і залюбки. Одного разу поставив золотий царський рубль на те, що напише цілу статтю мат-на-маті, а його за неї Саєдіньонниє Штати Європи ще й філософом будуть називати. І написав! "Матєрщінізм і ексгібіціонізм как зєркало руской рєволюції" назвав, і Надєньке з Троцкім показав. Надєнька задумалася, а Троцкій пореготав, потикав пальцем в написане, подописував, а потім розізлився, кинув щось про ґрант від кайзера і нєпєрєводімую іґру слов, і пішов усно лаятися з кронштадськими морячками. З незручної ситуаціє вирулила Надєжда, яка цілу ніч правила статтю в компанії з німецьким послом, любителем Толстого, шнапса і всяких "ізмів". Новий труд звався "Матеріалізм та емпіріокритицизм", і провокував рясне виверження обсцентної лексики в усіх студентів, які потім цей плід Наді, Вови і посла конспектували в курсі "наукового комінізму". Конспектували вони і побічний продукт того нічного бдіння, де "зєркалом" було названо Толстого Льва, і не знали, що інший Т.Л. - Троцкій Льова - сильно затаїв образу на Вовку, бо таки завжди вважав себе самого і зєркалом, і образом, і духом революції.