Тиша ночі зрозуміє краще чим всі
В любові очі дають чудесні крила
Уночі зійдуться в одну купу кінці,
І не кохане кохання все накрило.
Якось затуркано серед осені днів
Місто стало мені таким отруйним
Я так горів, так горів... Що згорів.
До мого попелу лиш вітер чуйний.
Мені все стало з зелені відтінком,
Це зовсім не в моду якось восени,
Всім одне, листком чи барвінком.
Все так дійде до зимової сторони.
Я все ще шукаю ті дурні відповіді
Чого шукати не варто, шукаю я те.
Чомусь у голові лиш марні сповіді
Хоча вже давно не потрібним є це.
