а я блукала, блукала багато
вулицями твого міста
вулицями твого дитинства
вулицями твоєї душі
шукала відповіді,
знову знайшла прекрасний парк
і чудові лавочки і інфернальний ліхтар
чекала тебе, мов у вічності, ти тоді і ти тепер
тебе не віднайти, тебе не можна турбувати
твої дитячі кроки, дихання вітру
солод юності. це такий прекрасний вітерець міста
воно чудесне, чудесне в тобі і саме по собі
я його вдихала, я дихала його на повні груди
на цілу свою сутність, всією собою
я вдихала твою сутність, я вдихала тебе
я вбирала всю пам’ять про тебе в себе
думаю, так і було
теперішнє і давнє, сьогодення і призабуте