Куди біжиш так швидко, літо?
Мені не вгнатися ніяк.
Краси твоєї недопито,
Не надивилася ще всмак.
Ти добігаєш середини,
Прямуєш в осінь навпростець.
Ти ж знаєш: я - твоя дитина.
Для мене, літо, ти-- творець.
Мене створило в час квітучий,
В час медоносних квітів, трав.
Купали в травах цих пахучих,
Тихенько вітер колихав.
Коли ромашки розцвітали,
Співали ніжно солов"ї,
А вітри коси заплітали,
І пахли квіти степові!
Зі мною йди повільним кроком,
Тобі хвалу я вознесу.
Твою красу окину оком,
В своїй душі я пророщу.
Нехай душа буяє літом,
Думки чистіші, ніж сльоза.
Як медоносні літні квіти,
Нехай цвітуть в вустах слова...
Були в житті і помилки:
Не раз себе за них карала.
Із днів будуються роки:
Щось здобувала, щось втрачала.
Святу Молитву я ціную:
Була підмогою не раз.
І вірних Друзів я шаную...
Слова мої не для прикрас.
Щиро вітаю!
Я б зібрала усі квіти чарівні
І подарувала б Вам
Нехай би співали сьогодні солов*ї
Лише шановна для Вас
І нехай сонце промінням зігріє Вас
Так,як колись матуся в дитинстві
І з Днем народження шановна Вас!!!
Хай злагода і щастя завджди живуть у Вашій світлиці!
Щиро вітаю!
Красивий вірш, літній, 
