Шалена ніч. І місяць – стигле манго.
Колін ковзнула музика… й до п'ят.
Дивись, милуйся – я танцюю танго,
У сяйві світла, в променях розп'ять.
Найкраща з грацій – муза мого тіла.
Одвічна тайна – контур білих пліч.
У сольнім танці магія і сила,
Свобода рухів, серця стук у ніч.
Торкаюсь неба: перше, друге, сьоме…
Вервечка ніг в сакральну тишу зір.
Дванадцять кроків в світ цей невагомий,
Навшпиньки й стрімголов лечу у вир.
Акорд! І стихла місячна соната -
Лягають тихо ноти врізнобіч.
В обіймах місяця – небес відплата,
Й запрошення на вальс в наступну ніч…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789319
Царівна . Частина друга.
А ось вже втретє заспівали півні,
І бал закінчено, бувай, мій друг...
"Солодких снів..." - і манго вслід царівні
В долоні стисне дотик її рук...
А що як півні так й не заспівають?
Прийдеться з місяцем всю вічність танцювати...
І манго з рук царівни вислизають,
Їй вік голодній з місяцем гойдатись....
Особисто вам обіцяю і третю частину.
Царівна 
. Частина друга.
....заціпило! 
