Під миготливим сяйвом ліхтарів
По вулицях блукала "втрата".
Вона вслухалася у шум вітрів
І зазирала в кожну хату.
Вона бродила, грала, забувала...
І знову поверталася назад.
Вона приходила...часом зникала...
Хотіла розуміння та порад.
У серце стукала і так тремтіла.
Щораз міняла стиль і кольори...
Спочатку чорна, потім була сіра...
І кутала собою вечори.
Приходила, приходиш, не залишиш....
Побудеш поруч от і знов підеш.....
Лиш океан думок і сум у серці -
із памяті ніколи не зітреш....
