Чорний узор – на деревах безлистих
воронів зграя вінками лягла.
Каркають, каркають ранком імлистим
пісню тужливу над тишшю села.
Шкода птахам тих листків ніжно-літніх,
зірваних вітром з веселих гілок,
колосів в полі, покинутих, житніх,
що похилились від тужних думок.
Може, провадять?
А може, вітають
хмари зі снігом, з морозом вітри?
Кружать і кружать – та не відлітають...
Графіка чорна сумної пори.
Ларыса Геніюш
Гравюрка
Чорным узорам на дрэвах бязьлістых
воранаў зграя вянкамі лягла.
Гракаюць, гракаюць раньнем імглістым
чорную песьню над цішай сяла.
Птахам лістоты шкада сакавітай,
ветрам сарванай зь вясёлых галін,
коласа ў полі, забытага, жытняга,
што галаву на камень схіліў.
Можа, праводзяць?
А можа, вітаюць
хмары са сьнегам, з марозам вятры?
Кружацца, кружацца – не адлятаюць...
Чорная графіка сумнай пары.
