Біжить електричка, біжить через зелені повінь,
Пробігла полями, лишила позаду ставки.
Стрічками розмаялись ріки аж на видноколі.
Вітає хлоп`ятко на станції махом руки.
Вона звикла бачить зажурені очі коханих
Коли проводжали вони половинки свої,
І щасливі усмішки при зустрічах довгожданих
Коли повертались кохані із дальніх країв.
Біжить електричка, приносячи радість і смуток,
Минає вокзали, роз`їзди, минає пости,
Поєднує долі, поєднує сім`ї в розлуці,
Будує надії, будує життєві мости.
