Життя наше справжня підстава
Лишає глибокий свій слід
І ніби триває Шекспіра вистава
В актора на лобі світиться піт
Забувши про ролі, сценарій згубив
Він дарма старався на людях
Комусь довести, що набачився див
Коли все терпів у тих муках
Відкрившись нарешті, явив пів лиця
Побачив усмішку зрадливу
В ту ніч зрозумів що все йде до кінця
Ніщо не погасить цю зливу
Ті пару секунд, і хвилин, і годин
У темній кімнаті здавалось
Що він на цім світі лишився один
Невже тут потрібно здаватись?
Коли темним світлом художник мазнув
Твій шлях, де майбутнє втонуло
Здається так глибоко ти вже пірнув
Що щастя все мимо майнуло
Знайдуться ще люди яким не байдуже
Як в тебе іде день за днем
Вони тобі скажуть «пішли з нами друже!»
Гітара, всі близькі і рок під вогнем
́