UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: @NN@: Ти покликав мене… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Святослав_ відповів на коментар @NN@, 07.02.2017 - 22:05
ЛГ живе лише простими матеріальними інтересами, на які поширюється так звана "життєва логіка". Все, що поза цим полем, для неї чуже і непотрібне. Керується холодним розумом навіть в царині почуттів.
@NN@ відповів на коментар Святослав_, 07.02.2017 - 22:25
Хтось мені недавно казав - жіноча логіка. Жінка живе почуттями, бо зроблена з плоті(живого,уже одухотворенного матеріалу - Адамового ребра, а чоловік з чого?,так і не виріс, не переступив той порох, відторгує Духа).Колись рукопокладаючи в Єпископи, Патріах сказав; Бажаю мати тобі серце, як у жінки. А *життєва логіка*, бо бігали б ви до цього часу з палицею 
Святослав_ відповів на коментар @NN@, 08.02.2017 - 06:45
От якраз навпаки. Жінуки живуть холодною, залізною логікою, створюючи шлейф враження, що живуть почуттями. ЛГ не хоче повертатись до того, хто не пройшов колись, у минулому, перевірки на придатність бути чоловіком. Не хоче про це ні чути, ні згадувати ті почуття. Холодний, логічний, стовідсотково прагматичний вчинок. А на поверхні - немовби живе почуттями. 
@NN@ відповів на коментар Святослав_, 08.02.2017 - 12:35
Ні, дорогенький, вона виростила, вивчила двох чудових юнаків, має внучку, живе почуттями, притаманними їй у її віці, а його кинула молода фойда, тому що він вже неспроможний ні на що, він не змінився, той же прагматизм - мені погано, пожалійте мене. Любов все терпить, все прощає, але тире, яке він поставив на їх почуттях, перекреслило все, вона мудріша і доросліша, і я поважаю її за це.
Світлана Моренець відповів на коментар Святослав_, 08.02.2017 - 12:39
Жінка створена для продовження роду, тож на першому місці у неї – сім'я. Можна уявити, скільки прийшлося натерпітися тій жінці, що вона воліє залишитись одна, а не повертатися в минуле. І до чого тут прагматизм, коли розтоптані її почуття?Пробачте, що вмішалася. Святослав_ відповів на коментар Світлана Моренець, 08.02.2017 - 21:32
Чоловіки теж створені для продовження роду. Тільки та них трохи інше завдання від Природи. Прагматизм у тому, що вона не хоче нічого навіть пригадувати, що між ними було хорошого. А таки було. Не обов`язково повертатись до спільного з ним життя. Хоча іноді і таке буває. @NN@ відповів на коментар Святослав_, 08.02.2017 - 22:16
Святославе, ви так і не зрозуміли про що вірш.*Ти покликав мене у минуле.* - він не прийшов вибачитися, не попросив взяти до себе де мир злагода і любов, він покликав її туди, де зробив боляче( він так і не виріс з своїх коротеньких штанців - як в стрілялках, повертаємось, беремо ще одне життя і знову в бій, а вона вже дограла цю гру і вийшла переможцем)-*Бач, сильніша й мудріша стала.* Вона вдячна за дітей і навіть за те, що він навчив її бути сильною і мудрою - дорослою!, для чого їй хлопчисько? Святослав_ відповів на коментар @NN@, 09.02.2017 - 05:54
Ситуація типова. У них двоє дітей. Той "хлопчисько" був їй колись потрібен. Саме його вона вибрала проміж інших. Він зробив совоє діло, пішов далі. Чи його послали. Різниці немає. Її мудрість - це саме той прагматизм, вчасно позбавитись від нього. А він продовжив себе у двох синах. То хто переможець, а хто переможений? Обоє взяли від життя те, чого хотіли. І чого вимагала природа. От якби життя змушувало їх бути разом, бо інакше роду не вижити - ото була б трагедія. А так все в повному порядку. Подивіться на відповідну статистику. @NN@ відповів на коментар Святослав_, 09.02.2017 - 13:18
Святославе, не вимушуйте мене написате те, що писати мені не хочеться -*тупой и еще тупее*, ми говоримо про мій вірш і про мою ЛГ, а не про ваші домисли. Вибачте мені. Я не буду вам більше нічого пояснювати.
@NN@ відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 07.02.2017 - 21:20
* Неможливо зайти двічі в одну й ту ж річку* !і добре, якщо жінка це розуміє, а ще краще , якщо вона може оцінити свої сили. Дякую, пані Любо 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Інколи буває запізно кликати, надто багато вистраждано...