Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Гриб: Таке не спинити - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 23.12.2016 - 20:01
Саша, я написала ось такий відгомін на твій вірш. Сподіваюся, що ти не скажеш, що це плагіат... В молитві нарешті прозрієш, невидиме, як на долонях, тоді лиш мене зрозумієш, як з’явиться іній на скронях… В пітьмі я така безпорадна - лякають примари і тіні, неначе без сонця троянда, і настрій мінорно-осінній… Моє товариство – це стіни, а небо - фарбована стеля, лиш спогад про тебе – нетлінний, без тебе блукаю в пустелі… Це карма чи кара – не знаю, життя не під силу змінити, як свічка, горю і згасаю, і це нереально спинити… gribmund відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 11.01.2017 - 14:08
Привіт) навпаки - подобається) як справи? давно не чулися)
|
|
|