Кілометри сповільнюють шлях
Я відчув свій моральний крах
Крок за кроком я їду туди
Де не милі зірок цих ряди
Тут не радує місяць небесний
Почуває лиш докір тілесний
Що далеко від тебе я йду
І нічого ось тут не знайду
Пам’ятаю той вечір прекрасний
Поцілунок гарячий і вчасний
Пісні грали, а я божеволів
Я тебе лиш просив завжди в долі
Ти всміхнулась як вперше мені
Далі все у тумані і сні
Далі вдруге ця усмішка сяє
В жар гарячий і піт закидає
Ці моменти я бачу щоночі
Твої очі яскраві дівочі
Я себе вже назовсім втрачаю
Та можливо кохання впіймаю
́
