і каже мені: я ж бачу як тобі важко
я бачу як всі ці підводні рідини вп(л)иваються в твоє обличчя
як сонні артерії, сплетені в вузол, стираються від напружень
і дивні тривожні хрипи орендують твої легені
.
я ж бачив і бачу тво́ї важкі повіки, ці пристані птахів,
які вже давно відбули, ці рифи і крики і постіль
для новоприбулих, яким вони будуть ще довго снитись
.
я відчуваю. і досі те, що не кожен уже відчуває
як відпливи й припливи впливають на наші душі
як сочиться кров крізь вузькі судини
як судна важкі і незграбні тонуть з нашими іменами на щоглах
як нас захоплює вся ця вологість
до чого змушує нас невинність
.
і чую і чую твої́ тихі кроки
вздовж хребта і на зламаних передпліччях
я пропускаю крізь себе твій сонний подих
як пропускають знедолених без паспорта в іншу країну
