Тихим словом, ніжним співом,
Крилом срібним солов’я,
Полем пишним, буйним, стиглим,
Шумом у труді джмеля,
Запашним, як хліб у хаті,
Духом сонця у повітрі,
Справжнє ти моє багатство,
Найдорожче, що є в світі.
Гомінка, дзвінка перлина,
Різнобарвна, стоголоса,
Найрідніша і єдина,
З чистим подихом колосся.
Тепла, світла, бездоганна,
Маковим сплетінням в серце,
Така ясна, мов світанок,
Чиста, в горах мов озерце.
Калинова, буйно цвітна,
Моя материнська мово!
Мов бурштинове намисто –
Гармонійна слово в слово.
Найдорожча, найцінніша,
Така сонячно-медова,
Ти для мене наймиліша,
Українська моя мово!
Як на мене то це не просто гарний вірш - він пречудовий!
Найдорожча, найцінніша,
Така сонячно-медова,
Ти для мене наймиліша,
Українська моя мово!
А я додам і і своє ставленнядо нашої мови
Мово моя! Ти постійно зі мною
В думах, у серці і я залюбки,
Мрію, живу, розмовляю тобою,
Благословенна ж будь роки й віки.
-
Запрошую прочитати мій вірш який називається МОВО МОЯ
Гарно написано, але для виконання треба підкоригувати черезстрокову риму, бо вона то є, то відсутня: співом-стиглим, солов'я-джмеля... хаті-багатство??? повітрі-світі... бездоганна-світанок???...
