Ти думаєш про тілесне і земне,
Я ж бо схиляюсь до вічності.
Не знайдеш ти більше мене
В обсягу очей космічності...
В любові ти божевільний
Та любов ця болюча й гірка
Ти інший, ти не постійний
Тобі це личить злегка.
Не потребую ні жертв ні посвячення.
Нащо ж моя мука тобі?
Я для тебе не доля, я тобі не призначення,
Не перепрошуй в мольбі.
Я ж сама одержима тобою,
Важка ця хвороба моя,
Я зникну, не готова до бою,
Ми інші, ми собі не рівня.
З тобою не знайду спокою,
Без тебе теж його немає.
Зникну з ранковою росою,
Полину в небо безкрає...
Але ти мене відпустити не в змозі
Тобі моя відсутність чужа,
І в цій життєвій дорозі,
Мої погляди для тебе - межа.
Ти цим усім давно змучений,
Злість на мене зганяєш,
Але ти сам вибрав, ти стався приручений
І добровільно кохаєш...
Прив'язаність не швидко минè
Хоч скрізь виступають розбічності...
Ти думаєш про тілесне і земне,
Я ж бо схиляюсь до вічності...
