Ти усім богам перемолишся порівну
І посиплеш свою голову попелом
У надії, що завтра знову відродишся
Чи то словом чи просто докором
Ти вимкнеш світло, шукаючи мороку
Аби тільки дожити до вечора
Ти йдеш завжди на запах пороху
Шукаючи відповідь бодай в дечому
Ти в цьому світі хочеш лишитися
Сумою, множником, а не часткою
Хочеш злетіти та не розбитися
І душу ховаєш за темною маскою
Та береш від долі слова в позику
Заплітаючи знов думки в літери
Часом щось робиш знову без дозволу
Часом з часом сплітаєшся в літери
