Час застиг, дзвонили в дзвони,
Річка розділяла береги.
Хтось долав все рубікони,
А хтось знову повертав борги.
Час застиг, я йшов на осліп,
Річка швидкі води все несла.
І здавалося що й досі -
За вікном панує ще весна.
Час застиг і стелила осінь,
Знову золотаві килими.
Вітер спогади відносить -
Там де разом завжди були ми.
Все розбилось на осколки
І вже ту сторінку не знайти.
Залишились в серці голки -
Нова осінь поміж самоти.
