Я знову спалахну вогнем від твого погляду,
Займусь без сірника, коли його зловлю,
Залишусь серед праху свого одягу,
А губи лиш прошепчуть: "Я горю.."
Вогонь мою пекельно обпече всю шкіру,
Сліди і ззовні, і зсередини залишивши мені,
А ти, очей не зводивши, забудеш міру
І залишатимеш палати у вогні.
Стерплю жахливі муки хоч всю вічність,
Лиш тільки б бачити красу твоїх очей,
В них заховалась загадкова потойбічність.
Я в ній згорю, забувши всіх людей.
Бажаннь не посоромившись, в багатті
Я вся дотла, до попелу згорю,
Від твого погляду - довічного прокляття,
Загубить небо ще одну зорю..
