Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Яворський: Дорога - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Вишневська, 24.07.2016 - 13:49
Майже вмовив тягнути за собою вагони непотребу, то і справді не комільфо Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От і добре дві кавусі до дискусії
Олена Вишневська, 23.07.2016 - 21:58
Але якщо прийти без усього, то є більше шансів, що сонце прийме, ніж коли прийти із усім... - але чому? Сонце, воно таке... знаєш? воно має приймати нас такими, як ми є, з усім нашим багажем минулого... бо інакше, то ніяке не Сонце бо без минулого, то ніякі не ми і можеш закидати мене томатами Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А де тут томати у смайликах? Не знайшов Тут стоїть питання, що саме закладати у поняття УСЕ... Місця під сонцем і так мало, а ти кажеш пхатися туди ще й з усім нашим багажем. Звісно прийти до сонця з порожніми руками не годиться, та і не вдасться, але тягнути за собою багаж усілякого непотребу теж якось не комільфо Ніхто не каже зректися минулого (а чи можливо це?), а відпустити його і залишити десь там буває доцільно... Чи не заради цього і розпочинається ця дорога?.. Олена Вишневська, 22.07.2016 - 07:05
Я от задаюся питанням: залишивши ВСЕ задля свого місця під сонцем, чи можна чекати від того сонця чогось хорошого? А, може, варто своїми силами приманювати те сонечко тут і зараз? Створювати своє власне сонце ...
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не можна Те, що ти йдеш до сонця ще не означає,що сонце тебе чекає... Але якщо прийти без усього, то є більше шансів, що сонце прийме, ніж коли прийти із усім...А приманювати те сонце чи створювати власне можна. Це теж буде свого роду дорога - дія чи рух у потрібному і бажаному напрямку Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Наталю! Мені дуже приємно!
Олена Вишневська, 19.07.2016 - 09:33
Я, як і Богданочка, відразу подумала про наш Схід...але вже скоро відкрила тут для себе зовсім інший зміт(можливо, дарма? але так відчулося)Людина, зазвичай, прагне свого Сонця (яке в когось може бути далеко "не сонячне", але то для інших, для нього це також сонце ), і шукає ті шляхи до нього, і як добре, коли знаходить а вже там.....!!! Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наше сьогодення скеровує наше сприйняття і дійсності, і обставин, і того із чим ми стрічаємося до певних асоціативних конструкцій. На жаль так воно є. Можливо, якби не було тих подій на нашому сході, могли б виникнути асоціації із Далеким Сходом, буддійським монахом, дорогою до очищення і духовного просвітлення... а в цілому так, кожен заслуговує на своє місце під сонцем, прагне його, шукає і по можливості до нього іде... Доходять мабуть одиниці, тільки ті, хто справді покидає усе... Дякую за роздуми і сприйняття! Богданочка, 18.07.2016 - 22:54
Сашко, може я і не зовсім зрозуміла усю суть вірша, та у моїй уяві виринає образ чоловіка, що іде на війну, сповнений рішучості і, водночас, якоїсь приреченості... Над ним синє небо, і він вірить, що там буде добре Глибокий вірш... Можна також його трактувати, ніби людина шукає свій шлях, чи самого себе. Гарно.
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Богданочко, цей вірш як і кожен інший можна розуміти і сприймати по-різному. В моєму баченні він стосується людини, яка шукає свій шлях крізь терні та обставини, які її оточують, щоб вийти на призначену їй дорогу та йти нею до того світлого і барвистого життя, на яке заслуговує кожна людина... Дякую за твої бачення!
|
|
|