Блукало «я» по світу чималому,
Щоб вже осісти, вивільнити втому.
Вповзало по містах й великих селах
Трутизною у душі, як в оселі.
Розмножилось, скажу вам, блискавично,
Із кожного пре паном і публічно.
Дуріють ті, хто подружився з ним,
Страждають ті, хто поруч, поза тим…
Біда, коли «я» крила розправляє,
Тоді нещастя вже на всіх чекає.
А ще, в народі: козаків де двоє,
Там, щонайменше, гетьманів є троє…
9 липня 2016
(с) Валентина Гуменюк