В тобі так багато живого астралу
Він миттю зжирає заряд мобільного.
Щоб ближчими бути станьмо пазлами-плазмами
В однім з гіпермаркетів міста вільного.
В одному з проплачених Гітлером мітингів
В підтримку важливої місії-гетеро,
Ми впадемо поряд кривими тінями
Посмертно-живих і сумних поетів.
Підступно зірваними метеоритами,
Математично себе розщепивши
Ввійдем в атмосферу новими змінами,
словами з уст приречено-втрачених
Повільним порухом повік повії
Із одночасним зміщенням зіниць до місяця
Своїми давніми думками-діями
Ти контролюєш моє розміщення
Втім, розуміючи все, що втрачено
Періодично повторюючись як календар її місячних
Я звик напиватись тими самими датами
І знову писати ці довбані вірші