Для нас немає входу і виходу,
Нас не є на карті світогляду.
Всі завжди шукають лише вигоду
І повсякчас змінюють погляди.
Та своїм богам-ідолам моляться
І до душі входять зневірою.
Тільки от наші рани не гояться,
Дірки не латаються шкірою.
Ми живемо й існуєм у просторі,
Були створені з глини та слини.
І повсякчас молимося Господи,
Щоб здолати години й хвилини.
Кожну мить фіксуємо в паузі,
Щоб не мати нагоди замерзнути.
У житті як і в іншій галузі,
Дай нам Боже повз лихо воскреснути.