Були часи дідівські давні
Коли всім правили жерці
І правда мала щогли славні
Та курс складали мудреці
Та не вдержались, бо за ними
Час лютих воїнів прийшов
Віки ті були вогняними
Бо брат на брата меч знайшов
Та далі час летів невпинно
Ось світом правлять торгаші
У очі дивлячись невинно
Вони стрижуть з вас бариші
І ворог цей із найлютіших
Підступний наче вічний змій
Бо він купляє найвірніших
Думок пускає хибних рій
А в поміч їм усюди блазні
Що щільно сіли в головах
Віщають збочення сучасні
Що зріють всюди в торгашах
І вже нічого тут не вдієш
Та може бог на шле потоп
Бо вже і сам не розумієш
Чи вільний ти є, чи холоп.