Знаю,писати про самотність не модно.
Хтось думає, не щиро
Ховаємся за масками,
Виглядаєм фальшиво.
Припорошені пилом,
Що дихати не в змозі.
А що та гідність?
Розтріпана,на дорозі?
Понівечена фразами,
Льодом колючим.
Замовкни!Не базікай!
Стань стогоном болючим...
Знаю,писати про самотність не модно,
Але кипить,гне,завиває.
Серце холоне в холоднім потоці
Думок.До мовчанки так швидко звикає.
І нам аби разом
В теплій кімнаті.
Всім аби з кимось
У сни поринати.
Та що залишиш на пам'ять?
Фальшиві, солоні фрази?
Яких не вимовиш одразу.
Стирати,стирати,стирати...
До біса пам'ять!А може,
Залишиш хоч крапельку солі
Сьогодні,на завтра,на спомин
В самотній моїй долоні.
