Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Пересічанський: РОЗРАДИ ТАНАТОСА. ВІЧНІЙ ПАМ'ЯТІ МАТЕРІ - ВІРШ
logo
Пересічанський: РОЗРАДИ ТАНАТОСА. ВІЧНІЙ ПАМ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 9
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

РОЗРАДИ ТАНАТОСА. ВІЧНІЙ ПАМ'ЯТІ МАТЕРІ

Так зараз стало зрозуміло, що печаль — 
Насправді радість, адже знаю, не назавжди
Розлука з тим, хто відійшов з цього життя:
І в тім поблажливість відразливого “завтра”.

Ні, не назавжди мерзлої землі об гроб
Заупокійне гомінке відлуння смерті — 
Пекельний світу поцейбічного галоп,
Що гупає зсередини у груди замість серця.

Ні, не назавжди,
                  бо побачимось,
                             зустрінемося,
                                              знаю...
Хоч знаю й те, що смерть, 
                   вона насправді не для того,
                                                хто вже пішов,
             а лиш для того, хто залишився
Ждати,
        страждати — горе...

Коли вже не до логік у хмільних висотах
Отерплих з болю і безсоння стратосфер,
Мов на безводді риба, крик хапаєш ротом — 
Німий (о — ката насолода!) крик завмер — 
Забракло кисню слів і сліз в аортах
Органного ридання!
                            Всесвіт
                                       вмер?...

Пора, я знаю, вже пора додому,
Грудневий вечір швидко так летить.
І якось тут на цвинтарі бездонно
Підземний подзвін жалю стугонить.
Горбочок мерзлої землі скрутився,
Благально пригорнув до себе хрест.
Пора іти, бо й справді забарився,
До лави цвинтарної мов примерз.
І ноги затекли, немов колоди,
Й судоми вже розчахують немов.
Так холодно, неначе захололи
Думки — ні слова з жодної із мов
Ніяк не можу зараз пригадати.
І руки — як примерзли до колін,
А треба ж хоч одну із них підняти,
Утерти щоб струмки пекучі сліз, 
                                          а втім...
А втім, нехай собі,
    бо вже попримерзали
                до щік, і до повік,
                         до вік, довік, навік...       
                                              ...Навік...

Галерний наче раб, навік прикутий
До веслування в океані сліз — 
Бажання з головою вглиб пірнути,
На саме дно! Доплив...
                                Доповз...
                                          Доліз...
Солодкий біль — тонути і тонути
Всім співчуттям, 
                       жалям
                                 напереріз!...

А знаєте, мамо, щоранку вони прилітали,
До нашої хати, горобчики ваші, що ви
Голодних їх зерням і хлібцем щодня годували — 
Пташині бенкети буяли у нас щозими.
Ви знаєте, мамо, я їм в годівничку підсипав
І зерня, і крихіт — та їсти не стали вони:
Сиділи, сиділи тихенько у нас на березі — 
І гайда, знялись, покружляли й гайнули кудись...
Я потім їх бачив у вас тут на цвинтарі, мамо:
У вас над могилкою там нависає гілля
Калини — на ній тих горобчиків зграйка, впізнали
Ви, мабуть, їх, мамо?..
                       З моєї руки вони не їдять.
Ви, мамо, скажіть їм,
                          не скривджу я їх...

Пора додому вже, пора. Бо вітер
Замерзлими сльозами закружляв.
Дерев благально здійнялися віти,
Але не втримають вони навал:
Нависла пагуба погроз нічної
Задушної надгробної плити.
О, всесвіту безжалісний надгробок,
Гробниця, усипальня... Знов завив
(Чи з того, може, світу?) пес бездомний — 
Простяг своє кудлате співчуття — 
Так, брате, ниє безпритульна доля
Під серцем у твого й мого життя.
І повз які б я не пройшов пишноти  — 
Завжди, завжди проходитиму повз
Могилоньки зіщулений клубочок
З пригорнутим до серденька хрестом...
Пора, пора вже йти додому.
Хоча ніхто мене й не жде.
Та, може, вдасться хоч під ранок
Заснути...

А замалий, який же замалий
                   цей небокраю овид,
                           щоб біль увесь розлити...
А замілкий, який же замілкий 
                            оцей мізерний всесвіт,
                                 вмістити щоб скорботу всю...

ID:  652781
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 19.03.2016 17:52:39
© дата внесення змiн: 19.03.2016 18:28:47
автор: Пересічанський

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Людмила Пономаренко
Прочитаний усіма відвідувачами (454)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Н-А-Д-І-Я, 20.03.2016 - 19:59
Ви знаєте, що у нас є щось спільне.. У мене майже вся поезія сумного характету.. Мені на це вказують, але нічого веселого не йде на душу... 21 22 22 23 23 23 Тримаймося, бо, мабуть, у нас доля така... give_rose friends
 
Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тримаймося. Як кажуть, надія вмирає останньою, а це означає, якщо задуматися, тільки те, що надія взагалі ніколи не вмирає. 16 22 22 give_rose friends
 
Людмила Пономаренко, 19.03.2016 - 20:14
З глибини душі ці почуття і думки, пройняті тугою...Дякую Вам за такий твір! 17 flo26
 
Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за увагу. Розмію, що важко читати такі речі, але не зміг утриматись, щоб не вилити це в слова, в надії якось втишити, хоч можна сказати вже й задавнену, але все ще дуже болючу рану. Ще раз дякую. 16 23 give_rose
 
Н-А-Д-І-Я, 19.03.2016 - 19:01
12 12 Як гарно ви пишете... От тільки жаль, що все про сумне... 21 22 22 23 23 23
 
Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І вам теж дякую, що прочитали, не зважаючи на те, що сумне. Що ж, якщо не виходить нічого, окрім сумного, то, можливо, треба трохи помовчати. А потім спробува про щось таке собі середнє, ні радісне, ні сумне, бо про радісне, мабуть, точно поки що не вийде. Дякую. 16 22 19 22 give_rose 23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie