Поету силу слова та ідеї
дали боги Олімпу. А Психея* –
Душа поета – наче орхідея,
ввібрала світу барви й світло Тейї.
В Душі цій ликів, як в божка Протея,
а настроїв, як рук у Бріарея.
Вона – родюча, плодовита Гея
і витончена, ефемерна фея.
Гіпнозом володіючи Морфея,
чарує милозвучністю Орфея,
дарує мудрість від зірок Астрея,
бо в ній – скарби безцінні Гіріея.
Коли ж химерна воля Гіменея
остудить її холодом Борея,
то мстиво заговорить в ній Медея
чи відьма і спокусниця Цирцея.
Є в ній і прозорливість від Фінея,
жертовність героїчна Мінекея...
Творити здатна подвиги Тесея
Душа поетова – метеличок-Психея.
* Психея (гр. міфол.) – втілення людської душі.
Зображалась метеликом чи дівчиною з крилами метелика.
Далі по тексту – імена богів, велетів чи царів гр. міфології.
В кожному рядочку коротко розкрита їх сутність.
29.02. 2016 р.