Ось тобі ніж - обрізай мої крила!
Небо сміється з невдалих польотів.
Я падав на землю, мов кам'яна брила,
Я заздрив маршрутам сміливих пілотів.
Я був серед тих, хто хмарами дихав,
Хто їм про земне сповідався. І вітер
До себе згори їх тихесенько кликав,
Показував шлях, яким треба летіти.
І друзі охоче втікали у вирій,
А я ж бо латав розідрані крила.
Там їх колихали повітряні хвилі,
Свободою сповнені сині вітрила.
Я більше не можу! Ті крила обріжте!
Я може й не птах, хочу вільно ходити.
Летіть в своє небо, а ме́не облиште,
Людиною дайте спокійно пожити...
08.02.2016
Нагадалась пісня"Мы не ангелы ,парень")) А так вірш чудовий.... Хто б Вам необрізав крила,вони мають здатність виростати/відновлюватись знову...Краще "літайте"
Serg_maestro відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую)) піду діставати парашут. Адже весна... Саме час літати
Крила не треба обрізати. Ви просто втомилися... Це нічого. Ви можете вистояти! Все буде добре
Serg_maestro відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Напевно, ваша правда. Треба трохи відпочити. Але така натура... відпочинок так само точить ті крила, як і причина втоми. Все буде добре! Знаю напевно! Але не знаю, коли))
А так вірш чудовий.... 
Хто б Вам необрізав крила,вони мають здатність виростати/відновлюватись знову...Краще "літайте" 
